По моему, когда пишут о еде, а написано о ней уже довольно много, то мало места в публикациях уделяют тому, как правильно выбрать или купить продукты из которых эта самая еда готовиться. Можно конечно столоваться в Макдональдсе или в какой-то другой бывшей столовке переименованной в ресторан, но это не есть высший пилотаж. Настоящий гурман ценитель вкусной и полезной пищи, к такой еде не притронется. Масовка, ширпотреб, как раньше говорили - москвошвея. Быстро, стандартно и как следствие - невкусно. О качестве продуктов в такой еде можно только догадываться. Лично я привыкла всё готовить всё сама. Недорого, вкусно и что самое главное - сохраняет мир и лад в семье - сытый мужик, не опасен. Он, как сытый удав - лежит себе тихонечко на диване или сидит в интернете и что-то там благодушно строчит. А попробуй-ка его не покормить или того хуже отвести в одну из современных забегаловок, в которых и борщ-то толком сварить не могут - станешь, как минимум врагом на сутки. Так что, хошь-не хошь, а готовить надо уметь...Но опять же хороший повар и из топора кашу сможет сварить, а плохая хозяйка и хорошие продукты умудриться превратить в гамбургер или того хуже пережаренные чипсы, а вместо борща сварит щи, в которых, как шутит народ, хоть член полощи.
А, вы знаете чем отличается украинский борщ от разновидности заправочного супа, национального русского блюда постных щей? Хорошим куском свинины, в котором обязательно присутствует либо мозговая косточка, либо рёбрышки. А так практически больше и ничем, но разве что качеством продуктов ибо борщ со свежих украинских продуктов получается почему-то вкуснее щей приготовленных с таких же продуктов, но только китайских или турецких. Интересно почему?
Вот об этом я и хотела бы написать в своей небольшой заметке, как правильно выбрать на базаре украинские продукты. Почему украинские, а не турецкие, китайские и т.д. и почему на базарах, а не в магазинах? Потому, что лично я, тем импортным продуктам, которые продаются в наших маркетах, скажем так - не доверяю. По качеству им далеко до украинских продуктов. Да, у импорта красивый внешний вид, красочная упаковка, приемлемая цена, но и только. Есть польскую свинину со вкусом рыбы или апельсин - увольте. Тоже самое касается фарфоровых фруктов и овощей - очень похожи на настоящие, только мало съедобные. Нет, за неимением лучшего их конечно можно есть, но если на базаре есть выбор, то лучше этого не делать, а купить у знакомого фермера-торговца выращенное в его хозяйстве, то, что вчера ещё сидело в земле, висело на дереве либо хрюкало в свинарнике.
Так как же надо выбрать на базаре продукты, чтобы не опростоволоситься и не накормить свою семью комплексным обедом времён советской столовки?
Перво-наперво, надо иметь такой базар на котором есть большой выбор продуктов. Если их там нет, то какой смысл там что-то выбирать? А вот если у вас есть такой базар, то тогда у вас должно быть несколько знакомых базарных торговцев. Скажу честно, мне повезло с мужем, он довольно известный в нашем города человек, с большим количеством знакомых базарных торговцев, которые из уважения к нему, не только продают мне самые свежие продукты, но и делают неплохие скидки. Видите, как всё просто - станьте женой известного в городе, а ещё лучше в стране, человека - и проблема с продуктами у вас будет решена.
А если у вас нет ни такого выбора продуктов на базаре, ни мужа, который вам их может из под земли достать, что мой не раз проделывал в годы повального дефицита, тогда что вам остаётся делать... Быть очень и очень внимательными при покупке продуктов, больше полагаться не на глаза, (их легко обмануть красивой упаковкой) а на обоняние. Запах тухлятины, конечно можно замаскировать заморозкой или копчением, но не полностью - душок по любому останется. Ну а если и с обонянием плохо, то тогда ходите питаться к знакомому хозяину в ресторан национальной украинской кухни.
У нас кстати есть своё небольшое заведение; галерея, арт-салон, где в культурно-творческой атмосфере, помимо десяти видов украинского борща, мы своих гостей, угощаем варениками, украинскими салатами, домашними копчениями, солениями, перцовкой, горилкой спотыкачем. А на закуску, конечного же украшение любого кулинарного сезона - сало в шоколаде. И прошу заметить - всё это от щирого сердца, безвозмездно. Ибо щедра украинская земля.
Їжа - о, таки так
На мою думку, коли пишуть про їжу, а написано про неї вже досить багато, то мало місця в публікаціях приділяють тому, як правильно вибрати або купити продукти з яких саме ця їжа і готується. Можна звичайно харчуватися в Макдональдсі або в якійсь іншій колишній совковій їдальні перейменованої в ресторан, але це не є вищий пілотаж. Справжній гурман цінитель смачною і корисною їжі, до такого їдла навіть не доторкнеться. Масований непотріб, як раніше казали - Москвошвея. Швидко, стандартно і як наслідок - несмачно. Про якість продуктів в такій їжі можна тільки здогадуватися. Особисто я звикла все готувати сама. Недорого, смачно і що найголовніше - зберігає мир і злагоду в родині - ситий мужик, не є небезпечним. Він, як ситий удав - лежить собі тихесенько на дивані або сидить в інтернеті і щось там благодушно строчить. А спробуй-но його не погодувати або того гірше: відвести в одну з сучасних забігайлівок, в яких і борщ-то толком зварити не можуть - станеш, як мінімум ворогом на добу. Так що, хош-не хош, а готувати треба вміти ... Але знову ж хороший кухар і з сокири кашу зможе зварити, а погана господиня і хороші продукти може примудритися перетворити в гамбургер або того гірше в пережарені чіпси, а замість борщу зварить щі, в яких, як жартує народ, хоч дітородний орган полощі.
А, ви знаєте чим відрізняється український борщ від різновиду заправного супу, національного російського страви пісних щєй? Гарним шматком свинини, в якому обов'язково присутня або мозкова кісточка, або реберця. А так практично більше і нічим, але хіба що якістю продуктів бо борщ зі свіжих українських продуктів виходить чомусь смачніше щєй зварених з таких же продуктів, але тільки китайських чи турецьких. Цікаво чому?
Ось про це я і хотіла б написати в своїй невеликій замітці, як правильно вибрати на базарі українські продукти. Чому українські, а не турецькі, китайські та т.д. і чому на базарах, а не в магазинах? Тому, що особисто я, тим імпортних продуктів, які продаються в наших маркетах, скажімо так - не довіряю. За якістю їм далеко до українських продуктів. Так, у імпорту гарний зовнішній вигляд, барвиста упаковка, прийнятна ціна, та й тільки. Їсти польську свинину зі смаком риби або апельсину - звільніть. Теж саме стосується порцелянових фруктів і овочів - дуже схожі на справжні, тільки мало їстівні. Ні, за відсутністю кращого їх звичайно можна їсти, але якщо на базарі є вибір, то краще цього не робити, а купити у знайомого фермера-торговця вирощене в його господарстві, то, що учора ще сиділо в землі, висіло на дереві або хрюкало в льоху.
Так як же треба вибрати на базарі продукти, щоб не зганьбитися і не нагодувати свою сім'ю комплексним обідом часів радянської столовки?
Насамперед треба мати такий базар на якому є великий вибір продуктів. Якщо їх там немає, то який сенс там щось вибирати? А ось якщо у вас є такий базар, то тоді у вас має бути кілька знайомих базарних торговців. Скажу відверто, мені пощастило з моїм чоловіком, він досить відома в нашому міста людина, з великою кількістю знайомих базарних торговців, які ставяться до нього з повагою - вони не тільки продають мені найсвіжіші продукти, а й роблять непогані знижки. Бачите, як все просто - станьте дружиною відомої в місті, а ще краще в країні, людини - і проблема з продуктами у вас буде вирішена.
А якщо у вас немає ні такого вибору продуктів на базарі, ні чоловіка, який вам їх може з під землі дістати, що мій не раз проробляв в роки повального дефіциту, тоді що вам залишається робити ... Бути дуже і дуже уважними при купівлі продуктів , більше покладатися не так на очі, (їх легко обдурити красивою упаковкою) а на нюх. Запах тухлятини, звичайно можна замаскувати заморожуванням або копченням, але не повністю - душок усе таки залишиться. Ну, а якщо і з нюхом погано, то тоді ходите харчуватися до знайомого господаря в ресторан національної української кухні.
У нас до речі є свій невеличкий заклад; галерея, арт-салон, де в культурно-творчій атмосфері, крім десяти видів українського борщу, ми своїх гостей, пригощаємо варениками, українськими салатами, домашнім копченням, соленням, перцівкою, горілкою спотикач. А на закуску, корона прикраса будь-якого кулінарного сезону - сало в шоколаді. І прошу зауважити - все це від щирого серця, безоплатно. Бо щедра українська земля.
