Задумчивые тени,
волшебные огни...
Напомнили мне сказки
и чудеса они.
Был свет одушевлённым
любого фонаря.
Их зажигал фонарщик,
гасила их заря.
Припев:
Открывалась
фонарная дверца.
Улыбался
фонарщик светло.
И - хватало
ему искры сердца,
чтобы городу
стало тепло...
(можно 2 раза)
Гуляли по аллеям
степенно господа.
Из лужиц небо пила
счастливая звезда.
Ходил служитель света,
обычный и цветной
фонарик зажигая
под небом и луной.
Припев.
Изменчивые тени,
бездушные огни...
Едва напоминают
мне чудеса они.
Но - сумерки,
и - верить
хочу, что фонари
фонарщик зажигает,
презрев календари...
Припев.
Август 2010
* Тема ожидает музыкального
решения.
ЛІХТАРНИК
(ПІСНЯ)
Незаперечні тіні,
поступливі вогні
минувшість нагадали...
Була в далекі дні
душа у будь-якого
у місті ліхтаря.
Їх оживляв ліхтарник,
гасила їх зоря.
Приспів:
Підливаючи
масла з відерця,
усміхався
ліхтарник було...
Вистачало
йому іскри серця -
щоб містянам
зробилось тепло.
Алеями гуляли
шляхетні паничі.
З фонтану пило небо
водицю уночі.
Ходив служитель світла
у будень і свята:
ліхтарики палила
його рука свята.
Приспів.
Мов електричні - тіні,
геть без душі вогні...
Тож - див чекати марно,
нема казок мені...
Та - поночі, і віра
бере - що ліхтарі
все ж запалив... ліхтарник:
здались календарі...
Приспів.
Липень 2011
* Тема очікує музичного
вирішення.
|
