Намалюй мені, осінь,
теплу сонячну днину,
Намалюй неба просинь,
красні грона калини.
Розчеши, вітре, віття
вербиченьці зелене.
Золоти, осінь, листя,
пензлем щедро у кленів!
Як в палітрі не стане
золотої вже барви,
Розфарбуй їх багряним,
Або ж зеленавим.
Ще додасть тепле сонце
Жовтизни до палітри.
В далечінь понесе
Листя осені вітер. |
