Почекай, коли зима зачинить двері,
Почекай, коли весна зайде в оселю,
Почекай, коли кохання повернеться
І любов,ю твоє серце відгукнеться.
Пригорнись, до ніжніх спогадів крилатих,
Пригорнись до щедрих днів на сни багатих.
Пригорнись до білокрилої лелеки,
І душа твоя врятується від спеки.
Відпусти свою печаль і посміхнися,
Відпусти пекучий жаль і повернися,
Відпусти лелеку, хай летить на волю,
І тоді, повір, свою зустрінеш долю. |