Предисловие:
Цей вірш написав десь років вісім тому. Але він не втратив актульності досі.
Для будь-якої української влади переписувати, "поліпшувати" Конституцію - ідея фікс.
Особливо ці пристрасті посилюються після обрання нового парламента чи президента.
Янукович змусив змінити Конституцію, зосередив у своїх руках диктаторські повноваження.
Парламент з боєм ці повноваження урізав.
З приходом до влади Порошенка сподівались, що влада буде поділена між президентом і парламентаом так, що головну роль буде відігравати парламент, а регіонам буде надано більше самостійності.
І ось подано проект змін до Конституції від адміністрації Порошенка. Знову помітна тенденція підсилити повноваження президента, адже фактично Україна перебуває у стані війни з Росією. І хто заперечить це?
Основний Закон
Ухвалила Рада,
Був це не канон,
Але все ж до ладу.
Зважили Закон
Доки незалежні,
Мовили: резон
Має він належний.
Говорив усяк
Про здобуток гарний,
Тішились однак
Громадяни марно.
Право поважать
Владарі одвикли,
На Закон їх рать
Нагострила ікла.
В ньому все не так -
Вимоги надмірні,
Гетьман - мов кріпак,
Писар надто вільний.
Довге в ньому це,
Куце в ньому інше.
Словам, хай усе
Рада перепише.
Вбухали у текст
Забаганки влади.
З інших кіл протест,
Знову бачать вади.
Знову боротьба
Політичних босів.
Люд кричить: «Ганьба!»
Люд благає: «Досить!» |