Я б хотіла зустріти якогось казкового дива,
Та стаються чомусь самі тільки лихії "дива"
І щодня відмічаю "з'явилась іще одна сива"..
Просвітління, жартую, шукає моя голова..
Просвітління..навколо усе у що вірила - гине.
Порубив мене на купу сумнівів, сліз і вагань.
Я тебе не люблю - і не варто шукати причини.
Я не хочу ні вчинків,ні слів.. Ані дії,ні зітхань.
Ким ти став?!? Хто ти є? Я не знаю такої тварини..
І молюсь, щоб то був якийсь вимираючий вид!
Я не знаю жалю? То скажи хто у тому винний?
Я тебе не люблю. Взагалі. Ти мені остогид.
Ким я стала тепер?.. Після тебе я стала черствою.
Непорушна у намірах. Часом погано сплю..
Все мине. А як ні -повесні утече з водою..
Я тебе..лиш на краплю,одну, - репродуктивну - люблю. |