Журавлі курличуть в синім небі,
Та ключем на північ всі летять.
Десь зів′є гніздечко журавлиха - мати,
Для своїх маленьких журавлят.
Виростають сильні журавлята,
Тай летять далеко від гнізда.
Залишається самотня журавлиха - мати,
Щей залишилась одна без журавля.
Та щодня вмивається сльозами,
Полетіти хоче за дітьми.
Та не в силах крилоньки підняти,
Заплакала, та згадала молоді роки.
Журавлиха - мати все чекала,
Щоб обнять крилом своїх синів.
Може заблукали журавлята,
Не знайшли гніздо своїх батьків.
Журавлина пісня в небі лине,
Журавлиний ключ летить увись.
А в гнізді чекає стара мати:
" Де ж ви діти? Хоч один озвись!".
Журавлі курличуть в синім небі,
А роки пливуть ніби вода.
Та сини згадали пізно матір,
Як з′явилася на скронях сивина.
Та чому в синів серця камінні?
Чому діти забувають за батьків?
Ви ж так само будете самотні,
Як колись забули матерів.
Галина Поліщук (Ярмульська) |
