У камері зі смертним
вироком
Чи бачив біль Ти уві сні?
Кремсають з люттю, по живому.
То з оком наражають цвях —
Цвях кров’ю плаче...
Спіткала доля в чверть карата,
Либонь, надмірно чварить танок.
То стіни з написами — скрізь...
І в тім — вся суть.
А що от там, за небуттям?
І прагнеш занепасти з болю.
Невже все скінчиться?
На раз!
Життя, побудь зі мною.
ОНО приходит даже к самым известным людям... Уходят сверстники, друзья и близкие, и только одиночество отсчитывает последние года, месяцы или даже дни...
Спасибо!