Гурт хлопчакiв бiжить у поле,
Дивлюсь, i радiснo менi.
У полi трав пахучих морe,
Та сонця блиск по кружинi.
Вони повернуться до хати,
Коли прийде на те пора,
Коли покличе здаля мати,
Чи про обiд звiстить сестра.
I довго будуть сяять очi,
Та вражень повна голова,
Сон завiта лиш опiвночi.
Солодка вiдкриттiв пора.
8.11.2019 р.
©Юлiя Дмитренко-Деспоташвiлi
|