Це не життя - невпинний рух
До твоїх байдужих рук.
На дно порожньої душі
Тобі складу свої вірші...
І хочеться проклясти долю
За свою слабеньку волю -
Не зіжму її в кулак
В цю холодну ніч ніяк.
Це не любов.Відьмацьке зілля...
Майже тихе божевілля -
Ладна пить неправди трунок
За вологий поцілунок
Й ні хвилини каяття
За розхристане життя.
І солоні сльози знов...
Це і є така любов?..
11.2008; 11.2010 |
Вірш чудовий! 
Браво!