Стихотворение «Городу Харькову. Памяти Г. С. Сковороды»

Тип: Стихотворение

Раздел: Лирика

Тематика: Гражданская лирика

Автор: Viktor Zubov

Баллы: 12

Читатели: 193 +2

Дата: 11:55 25.09.2021

«Сковорода»

Предисловие:

«Всякому городу нрав і права,
Всяка імієт свой ум голова,
Всякому серцю своя єсть любов,
Всякому горлу свой єсть вкус каков.
А мні одна только в світі дума,
А мні одно только не йдет с ума…»
Григорій Сковорода

Городу Харькову. Памяти Г. С. Сковороды

Начебто, зелені, начебто веселі,
Землі наших пращурів - в пестощах пісенних.
Як же не кохати, як же не любити,
Тебе, рідний Харків, чарівник наш дивний!

Сповідає листячко паркам та провулкам
Про яскраві ігрощі, ті, що тут минули.
Осінь листям бавиться, наче в школі вчиться -
Де чарують правила наших добрих вчинків.

Наче все складається, що було бажане,
Де юнацьких радощів пісня мрій лунає.
А чи сил нам вистачить, щоб завжди ми мали,
Як терени пройдемо, край наш невпізнаний?

Як лишитись в Харкові, в повені безмежній
В серця мандрах, в заверти всіх подій скажених?
Сяють площі пафосом. Як пройти з коханою,
Щоб йому всі заздрили, хлопцю – харків’янину?

Все ж, так зелені! Все ж, таки – веселі
Землі наших пращурів в пестощах пісенних!
Як Григорій Савич, нам казав, нащадкам -
Всі права ті мають, що кохають Харків!

Написано вчительці української мови 93 середньої школи міста Харкова, 23 вересня 2021 року, дідом однієї з учениць цієї школи.

Оценка произведения:
Разное:

Обсуждение

Виктор Яго 20:37 13.12.2021 (1)

Отак і треба славити край де живеш!

Viktor Zubov 01:01 16.12.2021

Ще й мало прославляю!

Надежда Жукова 19:59 28.10.2021 (1)

Хорошо!

Viktor Zubov 21:20 28.10.2021

Спасибо, Надежда! По просьбе учительницы моей внучки Марины, я сочинил это стихотворение специально для прочтения на уроке украинского языка в 93 - ей школе города Харькова. Они "проходили" поэзию Григория Сковороды, нашего земляка, памятник которого стоит у нас уже очень давно в центре Харькова возле Покровского монастыря.

ОлГус 01:09 24.10.2021 (1)

Чудово, Вiкторе!

Viktor Zubov 01:16 24.10.2021 (1)

Дуже дякую, Олеже! Цей вірш був написаний на прохання моєї онуки, яку в свою чергу, попросила її вчителька, дізнавшись, що її дід, тобто - я пишу собі такі вірш,як російскою,так іукраїнською мовою.і

ОлГус 01:18 24.10.2021

Зрозумiло!