| | Стихотворение «СОНЯЧНI ЗАЙЧАТА» | Сяє сонечко вгорі,
Землю прогріває.
Разом з променем тепла
Зайчат посилає.
Сонячні зайці веселі
І неполохливі.
Посміхаються до них
Малі та похилі.
Вони бігають навколо -
Усі до них звикли.
Сонечко зайшло за хмару -
І зайчата зникли.
Їх нема тепер в долонях,
І в траві їх теж нема.
Ні в піску, ні на грибках -
Всі втекли! Це просто жах!
Раптом дунув вітерець
Й хмарку зсунув з неба.
Промінь сонця вниз упав -
Зайцям так і треба.
Знов розбіглись по землі
Хто куди. І кожен час,
Як бачимо їх навколо,
Душі радуються в нас. |
|
| |
* * *
Вранці біля хати
Малесенькі сліди —
Зайчатко вухате
Приходило сюди.
Стояло біля хати,
Ступило на поріг –
Хотіло нам сказати,
Що випав перший сніг. (из ин-нета)