Вітер кудлатий волоссячко сплутав дівчинці милій.
Дівчинка щиро сміється – весело спорити з ним;
Час невблаганний мина, вже дорослою стала Галушка –
Тішимось разом тепер, тішимось я та й вона;
Як залишаємсь удвох, з сміхом плутаю Галі волосся,
Личенько світле цілую, ніжність плекаю очей! |