Бракує слів. Я начебто німа.
Не віриш? Марно.. І таке стається!
Ти знов ідеш. Лишаюся сама.
А спільне щастя, чОмусь, не вдається.
Я марю, марю.. Вечора без слів.
Іще один суворий сніжний ранок.
Що я запам'ятала наостанок?
Той дотик,що із губ твоїх злетів..
І я чекаю.. Зайве говорю..
І безкінечно мрію, мрію, мрію..
І бути поряд жадібно волію..
І в очі повторити, що люблю.. |