Сплять вночі тихо зорі,
Лиш я не можу заснуть.
Блукаю в темному коридорі,
Шукаючи тебе, шукаю суть…
Ти спи, спи, сину, рідний.
Усміхайся мамі у вісні…
Нехай у твій сон чарівний,
Літнім цвітом летять пісні…
Зітру я сльози й знов заплачу
Я ненадовго, синку… скоро…
Зовсім скоро, я тебе побачу.
Й не тяжко в далині, в покорі.
А татко… Все йому до снаги…
Під впливом зеленого змія…
Знаю, покарана за свої гріхи,
Та ще живе в мені надія …
Скоро я заговорю итальяно…
Працюватиму, назбираю грошей.
Синку, я заберу тебе в Милано,
Почекай рідненький ще трошки…
Закладу фундамент кращої долі,
Змурую стіни опори, захисту…
Сумувати буду в далекий неволі,
Всміхайся, сонце, я знатиму…
Світанок. Прощання. Сльози…
Прошу, слухай дідуся й бабусю,
Крізь шторми, крізь злі грози,
Сину мій, я до тебе повернуся… |
