Тебе зустріла і згадала,
всі ті роки,що я кохала,
всі ті роки,як я любила,
як загубила свої крила.
Як загубила всі надії.
Я знову згадую події,
що в серці залишили спогад:
байдужості твоєї холод.
Багато я чого згадала:
по-перше,як тебе кохала,
по-друге,як бажала вмерти,
свою любов як шкіру здерти.
Так,ці роки мене змінили,
а від кохання не зцілили.
Мереживо твого обману
наносить ще болючі рани.
Та я тобі не дорікаю,
бо досі я тебе кохаю,
бо досі від очей твоїх
в моїй душі то жар, то сніг...
Ну що ж відбулась наша зустріч,
і пам'ять в свідки не залучиш.
Я не зроблю старих помилок,
як час не спинить своїх стрілок.
Прощай!Що було вже не зміниш,
мене в майбутньому зустрінеш,
вже іншу,вже чужу до тебе.
Прощай, пробачення не треба! |
