З тобою поряд якось ще тепліше,
Не чути вітру болісні думки,
І сніг крилатий падає м'якіше,
На очі трохи стомленні мої.
Знов у твоїх ховаюся долонях,
Знов у тобі надії бережу,
Мрійливий світ далекий і прозорий,
Де не за чим я більше не тужу.
І не таке вже хмарне сьогодення,
Коли є поряд сонячні вуста,
Глибин забутих кам'яна пустеля,
Тоді духмяним цвітом розквіта.
Знов у твоїм ховаюся цвітінні,
Знов у життя я віру бережу,
Аби б не впасти у сумному шелестінні,
Не перейти останнюю межу.
З тобою поряд бачиться ясніше,
Зникають вітру болісні думки,
І сніг крилатий падає м'якіше,
На очі трохи стомленні мої.
|