Моє життя — чудернацьке,
і ще й, мабуть, скоро скінчиться.
Узяти мрії юнацькі -
це кам’яний вік, гірчиця,
що б’є у ніс тим сучасним,
які не схожі на мене,
хоча й шукатимуть щастя,
як я колись, й на рамена
стрибатиме їм злая доля,
як чорна-пречорна пантера,
а рупор кричатиме: “Воля!
Вітчизна!”... Й губитиме пера
та синя, як провесінь, птиця.
А далі у горлі застрягне
їм’я її. Далі насниться
такий страшний сюр, що затягне
реальність у себе. І зранку
ти вже їх поплутаєш. Далі...
А далі відсунеш фіранку
і будеш на вічнім кружалі.
06.06.2024
|
