Суженой
Мне рубашку вышивала милая
Нитками из радужной дуги…
Над канвою белою, несмелая,
Помолилась: – Боже, помоги!
Окрестила долюшку узорами,
Как тропинку меж цветущих трав...
Засиял орнамент яркий зорями
И рассветом солнечных октав.
Все тона играли дивной музыкой,
Порывались к жизни словно птах.
И была невеста славной музою
С песнею о счастье на устах...
Перевод-интерпретация - 2012
Вишиванка
Судженій
Як сорочку вишивала мила,
То узяла в райдуги нитки.
Промінь сонця у орнамент вшила,
Щастя-долю з легкої руки.
На тканині дивовижно білій
Розписала хрестиком любов.
В тім узорі зорі мерехтіли,
Цвів світанок барвами дібров.
Дивовижні птахи щебетали,
Теплий вітер плутався в тонах.
Милому сорочку вишивала
З піснею кохання на устах...
1985
|