Товариші по службі мене переконали встановити вдома лічильник обліку вживання води. Сказали, що вода буде обходитися набагато дешевше, якщо в квартирі поставити цей самий лічильник. Щоправда, за установку треба буде витратити певні фінансові ресурси. Але ці витрати незабаром з лишком окупляться і в сімейний бюджет потече певний прибуток.
Благо тоді у мене гроші були, я і замовив цей горезвісний лічильник обліку споживаної води. Поставили майже вмить. За півтори години робочі чогось насвердлили, чогось нагвинтили. А коли вони пішли, ми дістали з шафи мензурку з поділками і накапали з-під крана рівно 10 мілілітрів водички. Потім подивилися на лічильник і переконалися, що він напускає рівно 10 мілілітрів. Чи не переважив, стало бути. Рівно. Дива техніки та й годі.
І ось сидимо ми: я, дружина і теща на кухні. Один з одним не лаємося і не плюємося, що нерідко бувало. А дружненько п'ємо чай з бубликами і міркуємо, що ми будемо робити із зростаючим бюджетом. Чай то ми п'ємо з заготовленої заздалегідь води. Ми ж не дурні. До того, як встановили лічильника, запаслися водою. Всі відра, каструлі, чайники і гуртки заповнили водопровідною водою. І ванну до країв. Запаслися, мало не на тиждень.
Відразу поклали цеглу в бачок унітаза. Щоб економний злив був.
Через два дні я здогадався голитися не вдома, а на роботі. Яка не яка, а все-таки економія води. Переніс усі свої приладдя для гоління на роботу і почав тікати з дому на 15 хвилин раніше. На роботі в чоловічому туалеті приводив свою щетину в порядок. Так що до початку робочого дня я був поголений, помитий і з чистими зубами.
Дружина, натхненна таким прикладом, перевезла на роботу фен, рушник і шампуні. І теж на 15 хвилин раніше йшла на роботу, що б в жіночому туалеті привести себе в порядок.
Теща стала митися у ванній тільки після нас у нашій же воді. Намилену воду після купання зливаємо у відра і ставимо поряд з унітазом. Ноги на ніч миємо в одному тазу.
Ще мені пощастило, що на роботі я знайшов 20 літрову каністру. Став з роботи приносити щодня в рюкзаку повну каністру води, та ще у сумці дві пластикові пляшки і в себе до пуття заковтував.
Дружина теж почала з роботи воду в пластикових пляшках тягати. Теща розумно підійшла. Стала часто в гості ходити. Посидіти, душевно поговорити і каструльку з водою додому принести. Ми з дружиною намагаємося не користуватися нашим домашнім туалетом, справляти нужду на роботі. А якщо у мене мала потреба з'являється вдома, то я бігаю у двір. Є у мене там затишне містечко, приховане від очей.
За три пляшки портвейну сусід по сходовому майданчику дозволив вечорами у нього водою запасатися. Оскільки у нього немає лічильника води, то йому все одно платити. Докупили ми відер з кришками. А щоб ті відра компактно зберігалися, я в вітальні на пів стіни до стелі етажерку сколотив. Увечері натягати води від сусіда і спимо до ранку щасливим сном.
За моїми кресленнями на роботі зварили бак, який впритул засувається під двоспальне ліжко. Туди збираємося накопичити води для чорного дня.
Домашні квіти роздали сусідам, щоб не тринькати воду на поливання.
Посуд миємо через раз. Велике прання робимо у сусідки. Їй за це ми іноді хлібець на свої гроші купуємо.
Ну, а лічильник, як в перший день дійшов до позначки 10 мл, так, завдяки нашій економії, так там і залишився, морквина!
Та все ж воно береться із життя. Дійсно приходиться економити навіть на воді. 
