Засвiтилася зiрка над хатою -
В небi мiсяць зiйшов молодий...
Навкруги все покрилось мов ватою
Перший снiг, випав бiлий такий.
Ми з тобою йдемо зачарованi,
Першим снiгом немов у вicнi-
А снiжинки сiдають на вii,
Тають нiжно, немов навеснi.
Нiжна нiч ця, зовсiм як марево,
Що чаруе нас разом з тобою
Покривае все бiлою ковдрою -
Сипить з неба снiжинки рукою.
Ми цей вечiр з тобою згадаемо...
Лiхтарi не дадуть нам забути
Бо над ними снiжинки лiтають,
Полiт радостi нам iхнiй чути.
Ми по першому снiговi йдемо...
Та за руку тебе я тримаю -
I пишу я на снiгови бiлому,
Що тебе я едину, кохаю.
Я кохаю тебе, твоi очi, уста -
I голос твiй нiжний, дiвочий
Обнiму я тебе,ти до серця прижмись,
I згадаеш цю нiч, якщо схочеш?
Зимнiй килим зiйде, лiтнiй килим прийде -
Та збiжать не помiтно роки...
Все пройде, тiльки ми будем разом,
Як на небi високiм, зiрки... |
