РОКИ IДУТЬ...
Бойко Валерий Петрович
Роки бiжать, немов вода...
Не видно Iх уже слiда -
Дитинства роки промайнули
В дитинство стежку, вже забули.
I постарiла вже оселя
Провисла в хатi уже стеля,
Дитинство тут було давно
Нiхто не скаже де воно?
Iдуть роки, тече вода...
Лиш память зовсiм молода,
I молода моя матуся,
А я в долонi, батька жмуся.
Щоб батько в небо пiдкидав
Я вгору птахом, щоб взлiтав -
Та в руки батьковi вертався,
В дитинствi з батьком, я так грався.
Ген пролетiли вже роки...
В другому свiтi вже батьки
I я там буду разом з ними -
Жаль, знов не будем молодими.
I братiк мiй з батьками разом,
А я ще тут, на цiй землi -
Та час вiд часу, батьки сняться
Коли ще були, молодi.
Нажаль, нiкому не вернути,
Батькiв i братiка в цей свiт...
I я пiду до них, до рiдних,
Пройде не так багато лiт.
Роки iдуть, роки бiжать -
Яка б не була в свiтi знать,
Всерiвно час ii прийде
У другий свiт, вона пiде.
Роки бiжать, немов вода...
Трава зростае молода -
Життя помалу йде вiд нас,
На смерть, у кожного свiй час!
|
