Опало листя нiжних слiв,
Та на душi заграла осiнь,
I часу вiтер ĩх розносить
Щемливим ехом почуттiв.
Не грiє сонце, а пече,
Дощ ллє твоĩх гiркiшi сльози.
Невже цей сум колись мине,
Й знов посмiхнутися ти зможеш?
Приспiв:
Лунає музики мотив,
Думки у хоровод єднає,
А десь в майбутньому тебе
Кохання знову зiгрiває...
Воно ж бо все про тебе знає,
За спаленим ущент мостом.
Любов завжди перемагає!
Лиш збережи в собi любов!
|