Влітку усе розквітає,
Іншим неначе здається,
Квіти чарівні, сонце тепліше гріє,
Літо сьогодні живе, співом пташиним лунає,
Ніжно плекає щирим мистецтвом.
Як один день цвітуть зрощені квіти,
Спека чи вітри, сильних нічим не зламати.
Скільки зелені гаї раз дощами омиті,
Подих останній літа вже не спіймати.
Влітку натхнення усе,
Що не встигло зав'яти,
Що не зірвали, колись давно народилось,
Річка прозора під небом , скошені трави,
Верби ласкаві, що до землі похилились.
Літній світанок мовби перше кохання,
Так несміливо цілує квіткові долоні,
Так несміливо шепоче свої вподобання,
Поки на землю не впали осіннії зорі.
Тішить обіймами давніх часів краєвиди,
Свіжим повітрям рятує широкі простори,
Влітку інакше одягнені світу перлини,
В найкращі з любов'ю барвисті узори.
Влітку усе розквітає,
Як один день час здається,
Квіти чарівні, сонце тепліше гріє,
Літо сьогодні живе, співом пташиним лунає,
Ніжно плекає щирим мистецтвом.
|
