...здаєшся невправним в бажаннях сміливих!
В збентеженні тім бачу хлопчика раптом...
Та тільки на мить це грайливе акторство -
тебе викривають в очах бісенята.
Стихії твоїх поривань полонянка,
цілую я перша...
В оркестрі любові, як прима, лунаю,
вторують мені млосним тенором альти...
І після каденції, в коді мажорній,
останнім акордом в знемозі розтану
під легкими пасами пальців ласкавих
руки диригента ...
Чарівність побачень освячена сумом,
ховається в ньому тінь ревнощів білих -
нам стрітись раніше, на жаль, не судилось.
Чи варто божитись: - "Любов нескінченна!"?
Тому, як дозволиш, з тобою залишусь
коханням останнім... |
