Взгрустнул осиротевший пляж…
Дождями улицы одеты…
Типичный осени пейзаж!..
А ведь ещё должно быть лето…
Вдруг опечалился наш сад.
Ему не избежать ответа…
Совсем не к месту листопад!..
А ведь ещё должно быть лето…
Звучит последних пару дней
Аккорд прощальный, недопетый…
И эта женщина в окне…
А ведь ещё должно быть лето…
Источник: Л. Гнатюк. «Непостижимая печаль». |
Послесловие:
Засумував порожній пляж…
Людмила ГНАТЮК
Засумував порожній пляж…
Дощами місто оповите…
Який осінній цей пейзаж!..
А має буть ще трохи літа…
Раптово засмутився сад
Від згадки про щорічне мито…
О передчасний листопад!..
А має буть ще трохи літа…
Звучить останніх кілька днів
Акорд серпневої сюїти…
Осіння жінка у вікні…
А має буть ще трохи літа…
* * *
Джерело: Л. Гнатюк. “Незбагненна печаль” -К., В-во ім. О.Теліги, 1998.
