Я крiз роки благаю- пробач,
За безглузде кохання хлопчини,
Що пройшов, як стороннiй глядач,
Що багаття кохання не гине...
За розвiяний попiл листа,
На хвилинку затьмарене небо,
За моi cкам'янiлi вуста,
За вiрши, що минули повз тебе...
Не зумiв. Не збагнув. I... пробач,
Я без тебе- icтота безкрила,
Жалюгiдний вiд себе втiкач,
Я моя човен, що втратив вiтрила.
Свiт без тебе- зневiрена тьма,
Я прийшов, щоб кохаю сказати.
Я прийшов. Тiльки ти не сама.
Ти кохана дружина. I мати... |