Что в имени тебе моем?
Оно умрет, как шум печальный
Волны, плеснувшей в берег дальний,
Как звук ночной в лесу глухом.
Оно на памятном листке
Оставит мертвый след, подобный
Узору надписи надгробной
На непонятном языке.
Что в нем? Забытое давно
В волненьях новых и мятежных,
Твоей душе не даст оно
Воспоминаний чистых, нежных.
Но в день печали, в тишине,
Произнеси его тоскуя;
Скажи: есть память обо мне,
Есть в мире сердце, где живу я...
А.С. Пушкин
Що в імені тобі моїм?
Воно помре, як шум сумний
Від хвиль, що в берег б’ють далекий,
В глухому лісі немов звук нічний.
Воно на пам’ятнім листку
Залишить мертвий слід,
Як напис-візерунок на надгробку
на мові невідомій.
Що в нім? Забуте вже давно
В неспокоях нових, бентежних
Твоїй душі не дасть воно
Тих спогадів і чистих, й ніжних.
Але в день смутку, в самоті
Ти все ж промов його із сумом;
Скажи: про мене пам’ять є,
Є в світі серце, де живу я.
Переклад з російської Г. Дудар.
|