Я погортав
Давній альбом -
Знаний прийом,
Щоб усе згадати.
Постріл! Я впав,
Роки в висок,
Куля в пісок,
Чуєш, Божа мати,
Дай но!
Краплю душі,
Воду в ковші,
Щоби вмитись, дай но!
Я
Якось життя прожив,
Ніби хто ворожив,
Бридко і неохайно.
Намалював
Я на стіні
Очі одні
І одну усмішку.
Діво, позбав,
Чорних забав,
Духу зостав
Ти мені хоч трішки.
Дай но!
Сили мені,
Трунку на дні,
Щоб напитись, дай но!
Ти
Сенсом мого життя,
Звідси до забуття.
Вірю у це? Звичайно!
Я закопав
В землю секрет -
Кілька монет,
Ну, і скельце з пляшки,
Тільки не знав,
Що у кінці
Знахідки ці
Відкопати важко.
Дай но!
Компас мені,
Крила одні,
І одну надію,
Щоб
Скельце те віднайти.
Раз тільки у житті
Прошу Тебе, Маріє! |