Я рассветы хотела с тобою делить:
Радость встреч и печаль расставаний.
И желаньям твоим поутру уступить,
После нежных любовных признаний.
Принести чашку черного кофе в постель -
Ароматного, с горсткой корицы.
Только знать бы, что рядом со мной ты теперь,
Над землей воспарить словно птица.
Слушать ночь под раскидистой старой ветлОй
И смотреть, как пылают зарницы.
И парить в бесконечном просторе с тобой,
Только все это, кажется, снится.
Спросишь: - Холодно? - ласково к сердцу прижмешь,
Жест привычный, до боли знакомый.
Поцелуи мои на щеке унесешь …
К той, которая ждет тебя дома. |
Послесловие:
https://www.newauthor.ru/poetry/ya-b-hot-la
Я хотіла б ділити з тобою світанки,
і буденні події, і радісні миті.
Щоб цілунком у вушко щоранку будити,
всі нехитрі вгадавши твої забаганки:
у горнятку полив`янім звабно-духмяна
чорна кава без цукру, кориці ще дрібка…
Чути радість, що б`ється в мені, ніби рибка,
серця стукіт гучний, бо ти поруч, коханий!
Разом слухали б ніч під старою вербою
та вдивлялися в небо, рахуючи зорі.
І кружляли в безкраїм небеснім просторі –
то нічого, що подумки, тільки б з тобою!
Запитаєш: – Не змерзла? Обіймеш міцніше,
притуливши до серденька порухом звичним…
А насправді: тебе за сюжетом класичним –
поцілує, добраніч бажаючи, – інша!
Автор: Ирина Булахова
Мира... здоровья... радостей земных!