Діоген і якийсь Жванецький - поганенький житель з Одеси, що втік за довгим рублем до Москви.
- Точно! Мішка з останніми нашими гривнами за довгим рублем до москалів, гад, подався! Тепер в Кремлі Плутіна смішить! – вигукнув обурений дід.
- Треба сказати, - ведучій ткнув указкою в карту, - що до Криму і на південь України потягнулися натовпи з Тайгового Союзу, "незалежних" плутинских Паханів.
Приперся сюди зі всією своєю шарою - «добровольців», що «заблукали» , і сам гер «Х-ло» Плутін. Якому своєї Землі в Росії мабуть малувато було, і він захотів побудувати ще на Україні, якусь плюгаву маленьку «Новоросію». Мабудь у нього в тайзі, від Уралу до Нахідки, землі так мало і людям, так «гарно» живеться, що усі зручності у 40 морозу у них не в хаті, а на дворі. Як кажуть: «Від Уралу до Нахідки людям не прожити без горілки (водки)». А тут на Україні тепліше і срака у танку не мерзне.
Мабуть той Плутін, в кращих традиціях короля-сонця Людовика XIV, так про себе заявляв: «Держава - це Я!»
Що хочу – то й «ворочу!. І він наворотів такого, що сто років потомки матюкати його будуть.
Про його «хочу-ворочу» так заявив президент Польщі Броніслав Коморовський: "Росія зробила страшну помилку з точки зору власних інтересів. Вона викопала рів, додатково заповнивши його кров’ю, негативнім ставленням, ненавистю, почуттям завданої кривді з боку українців. Жоден українець ще довго не сприйматиме слів росіян про братній народ».
«Плутін зробив величезну помилку, викопавши рів ненависті між росіянами і українцями».
З давніх часів в Київський Русі всім князям давали звучні прізвища, так наприклад, серед Володимирів були: Володимир Великий, Володимир Мономах...
А зараз серед тутешніх «князів» став ще один сучасний «князьок» - Володимир Мурло - Х...
-Та, Бог йому суддя! – сказав ведучій. - Перейдемо далі до уроку про Незалежну Україну:
- Українські генетики продовжуючи древні традиції просунутих предків, щоб не було на в Країні «голодомору», в Запоріжжі схрестили свиню і вужа. Тепер їх свині щороку скидають шкуру разом з салом. Уявляєте собі, друзі, який це прогрес...
Зараз вони збираються схрестити хавронью з саламандрою (ящером), щоб можна було відрубувати у свиней хвости і литки на холодець, які потім ті самі по собі відростали би.
- Ось це здорово, внучок! Дуже корисний винахід зробили для народу в Київському інституті Патона! Захотів холодцю, відрубав хвіст в порося, дивишся він (хвіст) через місяць знову на заду, як ні в чому не бувало, виляє, - потер задоволено дід руками. Ось добре було б, якщо ще наші корови таке молоко давали, щоб воно постояло тиждень у відрі і само в голландський сир з дірочками перетворювалося!
- Нісенітниця дід, українці і не таке можуть, - пожартував внук. – Я в Інтернеті читав, що з молока не лише голландський сир можна робити, а і твою кохану медову горілку з червоним перцем гнати.
- Так, що ти кажеш! – вигукнув, убитий в саму печінку, дід.
Внук став божитися, що так і є... Він нігтем зачепив передній зуб і цвіркнув крізь рідкі зуби.
А ведучий з екрану монітора продовжував свою розповідь, кажучи:
- Відзначимо також, що, пливучи по «Понту» за золотим руном, на пляжі Аркадія (у Одесі) зупинялися на відпочинок аргонавти Одіссея і космонавти, друзі Поповича.
Вони мабуть тут, у перлині моря, захотіли поправити похитнуте від довгих мандрів «по жінкам» (втікши від дружини і дітей, як Одіссей) своє дорогоцінне здоров'я.
Найпривабливішим містом на Україні для різних розрад була древня кримська здравниця - Троя.
Сюди протягнули свої загребущі руки як старогрецькі геї, так і теперішні «плутанці», які за допомогою дарованого Троянського коня, в порожньому заду і череві якого сховалися ворожі лазутчики – «зелені чоловічки», захопили стару Трою, а москалі потім, у 2014 році, увесь Крим.
Тоді, коли пала стара Троя, моторний парубок Еней, «куренний» (прокурений коноплею) отаман куреня війська запорізького з товаришами, на своїх морських Чайках поплив в Середземне море. Там Еней заснував Древній Рим і побудував для друзів з «ЕС» Колізей.
Вони в нім на потіху глядачів владнували між левами, полоненими москалями, та варягами, що пливли з худими цілями із «варяг - в греки», гладіаторські поєдинки.
Так вперше в світі з'явився безкоштовний цирк і театр.
У цей всім пам'ятний час, в українських «дастрабайтерів» Марії і Іосифа в ізраїльському Віфлеємі народився син Ісус, засновник християнської віри. Він проповідував любити всіх ближніх і особливо Неньку Україну. Його блаженні учні і послідовники побудували Ватикан, Києво-Печерську лаву, Собор Василя Блаженного і блаженну, «гуморну» перлину Одесу, де народився теперішній отаман Січі - Петро Порошенко.
А апостол Андрій гуляючи по набережній Дніпра, думаючи на сотні років вперед, щоб вибирати місце для споруди Дніпрогесу, зустрів бурсаків, які поверталися з навчання додому, з Бурси “МОЙКРОСОФТ”. Це були Кий, Щік і Хор з сестрою Лебедихою.
Кий, відомий був всьому українському народові тим, що добре грав в древню гру - більярд. Лише тоді, замість куль (шарів), всі катали в лузу варені круто свої або чужі яйця.
Щік, відомий був тим, що завжди за щокою тримав винайдену їм вперше в світі жуйку - смолу з фруктових дерев.
Хор, був відомий тим, що був солістом в хорі імені «Верьовки», створеному Миклухою Маклаєм.
Ну, а Лебідь біла, була лебединою піснею, оспіваною Орфеєм, що не пам'ятає пораненого свого запорізького серця.
Апостол, побачивши їх на крутому березі Дніпра, захоплено крикнув їм:
- Тут буде побудовано красиве місто, в квітучих каштанах і із скляними теплицями в центрі на Майдані!
Почувши це, бурсаки Кий, Щік, Хор, надихнувшись закликом апостола, побудували місто, при цьому за архітектора у них була сестра красуня Лебідь.
Так виник красень Київ. Потопаючий в білих, як лебединий пух, квітучих по весні каштанах, із золотими дзьобами - куполами соборів, безліччю університетів, бібліотек, театрів, музеїв, золотих піщаних пляжів, ресторанів і кафе, де можна затишно, цікаво і з великою користю для себе і інших, провести на повному відлиті дні і ночі на проліт.
Кажучи про зарубіжних дослідників України, скажімо, що легендарний Колумб, пливучи на кораблі через океан, випадково відкриває Америку. Хоча завжди мріяв через Індію допливти до України.
Відкривши Америку, він по наївності і простоті душевною, переплутав майстерність вишивки і розфарбовування одягу древніх індійців з гуцульськими місцевими узорами.
Річ у тому, що в далекі часи, ще до Усесвітнього потопу, гуцули були прародителями древніх інків і американських індійців. І адже зараз, якщо узяти будь-яку гуцульську індичку, то її не відрізнити від американської індички, особливо якщо вона лежить на різдвяному столі, під українським смачним майонезом, і під міцну горілочку.
- Кажучи про українських винахідників, відзначимо, - сказав ведучий, хлопнувши себе по лобу лінійкою, - що саме у Львові з'явився перший друкарський верстат створений винахідником Федоровичем. Він створив це подвійне диво, щоб друкувати на нім не лише книги, а і робити фальшиві гроші, оскільки малювати і писати ці ганебні купюри, йому було лінь.
- Виходить, - в думках радісно подумав дід, - і фальшивомонетники вперше з'явилися на Україні!?
- Серед Київських Академій і Універів, - шанобливо відмітив Задерихвіст, - особливою пошаною користується Могилянськая.
Чому запитаєте, що саме Могилянськая Академія в пошані, а не інша?
Відповім, що в Могилянській уперше в «Евшопе» винайшли або створили:
- димний порох "Сокіл" (стрельнеш і не «хрена» не видно);
- мортири, модернізовані в Дніпропетровську, на «Південному моторобудівному заводі» в ракетні комплекси «Сатана»; «Зеніт» та «Дніпро», і також лазерні пістолі з кривим дзеркалом - стволом, що стріляють із-за рогу (по рогам окупантів);
- динаміт, у вигляді «господарського мила» подвійного призначення;
- шаблі з легованої сталі, якими навіть голити сало на живій свині можна із закритими очима;
- ну, і багато інших розумних, потрібних, корисних і даремних речей.
Тому Запорізьке військо, Запорізька Січ побудована козаками на острові Хортиця, стали страховищем, могилою для різних там «бусурманів».
Тільки через тисячу років хитрі нащадки древніх «гуцуло-индейцев», зараз вони називають себе - американцями, побудують щось схоже на Запорізьку Січ на острові Хортиця.
Там, в США, вони на річці Потомак побудували копію Хортиці, але назвали її чомусь Пентагон.
Далі наш веселий, усмішливий ведучий повів мову про духовну їжу, він сказав буквально наступне:
- Про розвиток культури, гумору і того, що у нас називають одним містким словом "мистецтво", можна говорити багато і довго. Наведу тут декілька прикладів:
- Твори нашого Великого Кобзаря Тараса Шевченка - ці злодії із зарубіжних видавництв безкоштовно переводять і продають в усіх великих книжкових магазинах, не платячи за це покладений ясак Міністерству Освіти України.
- Шекспір, переводячи твори Кобзаря, Лесі Українки та інших українських авторів на аглицьку мову, дізнавшись про романтичну любов красуни дурехі Юлі (не Тимошенко), та гайдамака Романа (не Януковича), написав свій знаменитий роман "Ромео і Джульєтта".
На закінчення оповідання історії про Україну, - тут ведучий прийняв серйозний вираз, - слід сказати, що Київська Русь - Україна, її столиця Київ по визнанню усіх слов'ян - це мати міст росіян.
І, що слов'янська Ненько Україна (Київська Русь) безкоштовно подарувала клятим москалям (Російської Фпедерації) видатних своїх синів:
- Бояна бо Віщого - Нестора Літописця, автора древнього епосу "Слово про полк Ігорова", який сидячи при свічках в напівтемному склепі Київсько-печерської лаври дивлячись на тисячі років вперед мудро помітив:
«Безглуздо (нелепо) не бяшить, брати,
Краще «втемяшити» в мозки ( мозги),
Окремих Бугрів- Путьмачів,
Щоб не лізли з війною в Країну,
До вільних сестер та братів…»
- Ярослава Мудрого, та Юрія Долгорукого, який заснував Москву. Гени їх, шкода захиріли, зачахнули мабуть у Плутінцький північній столиці;
- Гетьмана Петра Калнишевського, засланого німкою Екабелиної ІI в Соловки за те, що він не дозволив пролитися братській крові в Запорізькій Січі;
- Засланого в Сибір гетьмана Дем’яна Багатогрішного (Многорешного) з козаками, що славно помахали там шаблями у славу російської зброї;
- Миколу Гоголя, що зорав для нас пласт загальної древньої слов'янської культури на хуторі близь Диканьки;
- Козака Луганського (Володимира Даля), автора відомого російського словника, багатого міцними, сильними виразами, зрозумілими навіть
